12 липня відбулося пленарне засідання 54 позачергової сесії Білоцерківської міської ради VII скликання. Центральним питанням сесії, вирішення якого хвилювало усіх містян, стало питання «Про внесення змін до додатку 2 до рішення міської ради від 29 червня 2017 року № 951-34-VII «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Білій Церкві на 2018 рік». 

Переглянути податкову ставку на поточний рік депутатів змусило суспільне невдоволення, яке прокотилося спочатку соціальними мережами, а згодом вилилося у мітинг під стінами міської ради. Жителі міста почали отримувати платіжки із непомірно високими сумами податку на землю і причиною цьому стала неуважність міської влади. 

Геннадій Дикий, вже звично уникаючи живого спілкування із містянами, на власній сторінці у Фейсбук охарактеризував ситуацію таким чином- у 2017 році, коли затверджувалася податкова ставка на 2018 рік, місцева влада не прийняли до уваги той факт, що держава зняла з Білої Церкви пільги Чорнобильської зони. Тож, міська рада, без жодного голосу «проти», тоді, на  34 сесії 29 червня 2017 року, ухвалила ставку податку на земельні ділянки у розмірі 1,5%. Дане рішення базувалося на поданні міського голови, було ініційоване і підписане особисто ним. Можливо, це стало причиною того, що мер міста не виступає наразі з офіційними коментарями – жодних прес-конференцій, відсутність взаємодії з журналістами, повне ігнорування громадських зборів та необхідності спілкування зі своїми виборцями. Для того, щоб відповісти людям, треба подивитися їм в очі і взяти на себе відповідальність за свої рішення.

Андрій Король, депутат Білоцерківської міської ради та член партії «Опозиційний блок» прокоментував ситуацію наступним чином: «Це була наша помилка і ми повинні її визнати. Депутати несуть за це відповідальність. Чому? Тому що самі ми його (прим. рішення) детально не вивчили і в попихах, як завжди, прийняли. Але сталося, що сталося».

Розуміючи, що обурена громада цілком виправдано готує вили, на позачерговій сесії депутати проголосували за ініційоване міським головою зменшення податкової ставки. Прийняттям цього рішення міська рада затвердила ставку податку за земельні ділянки під житловим фондом, гаражними та гаражно-будівельними кооперативами, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами і дачними будинками фізичних осіб у розмірі 0,1% від їх нормативної грошової оцінки. 

Але, є суттєвий нюанс, який ставить під сумнів законність прийнятого міською радою рішення. Справа в тому, що згідно з Податковим Кодексом України, податки на поточний рік не можуть бути перераховані, оскільки затверджуються не пізніше, ніж за 10 днів до 1 липня попереднього року. 

Цікаво, що депутати все ж висловили власні застереження у можливій незаконності ініційованого міським головою рішення і вказали на його популістичну силу, однак, проголосували «за». 

Василь Савчук, голова фракції ПЕВУ, висловив свою позицію на засідання міськради: «Це не що інше, ніж піар. Це рішення не буде реалізовано, бо воно не відповідає нормам бюджетного та податкового кодексів. Для того, щоб такі зміни вступили в дію, потрібно було ще рік тому на виконкомом винести пропозицію на сесію і тоді б рішення набрало законної сили. А зараз, розуміючи помилку, яку вони допустили, пробують таким чином виглядати добре в очах людей». 

Справедливо зазначити, що в обіцянках міського голови є певна логіка. Дійсно, встановлення місцевих податків і зборів знаходиться у компетенції міських рад і рішення, які приймаються депутатами є обов’язковими для реалізації виконавчими органами (такими, як Державна фіскальна служба). Але, встановити податкову ставку депутати міської ради повинні у відповідності з Податковим Кодексом. Що вони власне і зробили, рік тому, вчасно і одноголосно. Законного механізму для зміни затверджених податкових ставок наразі не існує. 

Геннадій Дикий, очевидно, розуміючи усю складність ситуації, знайшов так би мовити, крайнього. У ролі винного виступила Державна фіскальна служба, яка, між тим, на податкову ставку впливати не може, а лише стягує її в розмірі, затвердженому Білоцерківською міською радою. Мер на позачерговому засіданні виступив з досить різкими коментарями в бік податківців: «Державна фіскальна служба або скасує своє рішення і поверне кошти тим людям, які вже сплатили податок, або ж перерахує їх на наступний період. У разі невиконання Державною фіскальною службою даного рішення міською владою буде вжито відповідних заходів».

Але Державна фіскальна служба на відміну від Білоцерківської міської ради, обмежена законами України і Податковим кодексом. Тож наразі податківці можуть керуватися лише тим єдиним рішенням депутатів, яке визнане законним, а саме – рішенням 34 сесії від 29.06.2017. 

Геннадій Джегур, голова Білоцерківської РДА, посилаючись на офіційне роз’яснення міністерства фінансів, виступив на захист фіскальної служби: «Податкова не бачить законної можливості для втілення даного рішення. Виходячи із норм чинного законодавства зробити ми це не зможемо. Не треба перекладати відповідальність за рішення міської ради на фіскальну службу». 

Щоб остаточно розвіяти сумніви з приводу законності ініційованого міським головою Геннадієм Диким рішення, ми звернулися до спеціалістів в області податкового права. Ми задали юристам наступне питання: «Чи має юридичну силу винесене рішення та чи можливо його виконати?». 

Адвокат Дмитро Шаповал зауважив: «Силу воно (прим. рішення) має, оскільки прийняте відповідно до повноважень, якими наділена міська рада. Однак, питання до його виконання. Оскільки його виконати фактично не можливо. Ті зміни, які передбачені цим рішенням, а саме – щодо зміни розміру податку на землю, вони не можуть бути виконані в поточному році. Встановлення розміру, або навіть зміна цього розміру має відбуватися не пізніше 1 липня року, який передує наступному бюджетному року. Тобто, якби в них (прим. міської ради і міського голови) було бажання змінити податкову ставку на 2018 рік, то таке бажання слід було реалізувати ще до 1 липня 2017 року. Бюджетна система досить складна і усі показники заносяться до загального бюджету.  Загальнодержавний бюджет формується виходячи також з цих показників. Тому, будь які зміни просто не можуть бути реалізованими не те що на рівні місцевому, а й на державному. Заднім числом приймати рішення не можна. Законодавством передбачений чіткий механізм встановлення розміру ставки податку на землю і строк, в який це встановлення повинне відбутися». 

Адвокат Ірина Ілемська, в свою чергу, наголошує: «Положення закону України про місцеве самоврядування не містить такої норми, де вказується, що міська рада має право приймати зміни до своїх попередніх рішень. Тому, рішення Білоцерківської міської ради про перерахунок податку згідно з законодавством України є неможливим. Відповідно до листа Міністерства фінансів України від 26.03.2018 року до повноважень органів місцевого самоврядування належить, зокрема, до початку наступного бюджетного періоду прийняти рішення про встановлення місцевих податків та зборів, яке набирає чинності з початку бюджетного періоду. Тобто, на наступний бюджетний період. І міська рада має приймати такі рішення до початку бюджетного періоду. В даному випадку вони прийняли рішення вже після настання бюджетного періоду, коли податки були нараховані. Відповідно до покладених обов’язків і завдань на Державну фіскальну службу, у білоцерківського відділення ДФС України завдання - здійснити адміністрування податку на землю і здійснити контроль за його сплатою. Щодо встановлення ставки податку, тобто самої цифри, повноваження законодавством покладено на Білоцерківську міську раду». 

Експерти жартують, – теоретично міська рада може винести на голосування проект рішення про колонізацію Марса і, за умови депутатської більшості, рішення буде прийняте, але далі що? Реалізація даного рішення знаходиться за межами компетенції міської ради, тож колонізації Марсу не відбудеться навіть за умови переведення стрілок на Державну фіскальну службу. 

Таким чином, обіцянка міського голови про перерахування податковою ставок податку на 2018 рік та, зокрема, платіжок містян, законним шляхом виконано бути не може, а голосування депутатів за зменшення податкового навантаження на поточний рік є нічим інакшим, як виставою. Геннадій Дикий, за словами експертів, проводячи демонстративні сесії, намагається зробити мішенню громадського гніву податкову службу, знімаючи з себе відповідальність за особисто ініційоване рішення. Але, Державна фіскальна служба не має повноважень для того, щоб задовольнити рішення міської ради, яке йде в розріз з законами України. Бажання міського голови пост-фактум знизити податкову ставку на 2018 рік, оскаржуючи власне рішення 2017 року, більше схоже на спробу задобрити громаду та трохи відтягнути час. На незаконність винесеного рішення вказує Податковий кодекс України і імовірність зменшення податків на поточний рік для білоцерківців невисока. 
 
Але, нагадаємо, що з офіційним роз’ясненням ще не виступила обласна Державна фіскальна служба. Тож, чекаємо нових подробиць у історії з податковим хаосом у Білій Церкві та сподіваємося на позитивне вирішення даного питання.