Соціальну мережу Фейсбук заполонили публікації білоцерківців на тему несанкціонованого розпалювання багать у межах міста. Люди скаржаться на те, що щоночі, а подекуди й вдень, житлові райони Білої Церкви застеляє їдкий дим.
Спалювання опалого листя та стерні є надзвичайно шкідливим для навколишнього середовища і негативно позначається на здоров'ї громадян. Питання неодноразово підіймалося міністром екології та природних ресурсів Остапом Семераком.
"Зараз в Україні завершується сезон збору врожаю і відповідно всі масово спалюють опале листя, бадилля і траву, забуваючи при цьому, що дим завдає шкоди не тільки навколишньому середовищу, а й особистого здоров'я", - наголошує Семерак.
При цьому він навів приклад багатьох країн, де опале листя компостують і успішно використовують як добриво.
"У західних країнах такого зараз вже не побачиш, хоча ті ж городні відходи можна компостувати, як це зазвичай по-хазяйськи практикують в інших країнах. Це той рівень екокультури, до якого ми повинні прагнути", - резюмує чиновник.
Лікарі застерігають: вдихання чадного газу може привести до головного болю, втрати свідомості, загострення респіраторних захворювань. Найбільш уразливими до дії диму палаючого листя і інших сухих рослинних відходів є діти, люди похилого віку і ті, хто страждає захворюваннями серця та легень. Особливо важко доводиться людям, що страждають на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти. Як відзначають лікарі, за останнє десятиліття зросла кількість алергіків, які постраждали від виділення токсичних речовин, що містяться в димі від багать.
Наскільки небезпечні канцерогени, що містяться в димі? За даними Фредеріка Пібаса з Даремського університету (Велика Британія), який в 1950-х роках вивчав зв'язок між повітряним забрудненням і раковими захворюваннями - дим багаття рослинних залишків містить 70 частин на мільйон канцерогенних бензопірену - приблизно в 350 разів більше, ніж в сигаретному димі. Результати показали, що дим від спалювання листя і інших сухих рослинних залишків - значний забруднювач, який має мутагенний вплив, що є одним з показників канцерогенного потенціалу.
Турбує те, що люди не уявляють собі небезпеки диму тліючого багаття рослинних залишків, вважаючи, що, якщо тривалість впливу невелика, а концентрація шкідливих речовин низька, шкоди здоров'ю не наноситься, насправді це не так.
Нещодавно, начальник управління благоустрою та екології департаменту ЖКГ Альона Колотницька наголосила, що заплановані рейди по виявленню тих громадян, які, всупереч заборонам, палять бур’яни та інше сухе сміття у приватному секторі та на прибудинковій території. Окрім того, було створено колл-центр для мешканців міста, щоб звертатися з питаннями комунального характеру. Втім, на практиці виявилося, що гаряча лінія працює лише в робочі години будніх днів, тому скаржитися на вечірніх та нічних порушників нікуди.
Містяни звертаються за допомогою до поліції, але там не реагують на виклики щодо паління листя чи сміття. Громадські діячі наголошують, що проблема має вирішуватися на рівні міської ради. Особливу увагу по виявленню порушників повинні приділяти восени. Допоки місцева влада на чолі з Геннадієм Диким не зрозуміє масштабність проблеми та можливі наслідки – білоцерківці й надалі щоночі дихатимуть задимленим повітрям.
Нагадаємо, що відповідальність за випалювання стерні, пасовищ, рослинності або її залишків та опалого листя передбачена в статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та складає від 170 до 340 гривень для громадян та від 850 до 1190 гривень для посадових осіб, а в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду - від 340 до 680 гривень для громадян та від 1190 до 1700 гривень для посадових осіб.