«Ви хочете зробити ремонт в усьому будинку, а вистачає лише на кухню» - як Геннадій Дикий відповідав на питання білоцерківців

«Ви хочете зробити ремонт в усьому будинку, а вистачає лише на кухню» - як Геннадій Дикий відповідав на питання білоцерківців

2018 11 11

Нещодавно, міський голова, в рамках підготовки до свого щорічного звіту про роботу Білоцерківської міської ради та виконавчого комітету, провів зустрічі з жителями міста. Білоцерківці, скориставшись чи не єдиною можливістю поспілкуватися з Геннадієм Диким, підняли на зустрічах ті питання, які хвилювали їх найбільше. Очільник міста, у звичній йому манері, якщо і не знаходив відповідей, то завжди знаходив винних, і, що цікаво, власну відповідальність за проблеми районів жодного разу не визнав!

Пропонуємо читачам ознайомитися з найважливішими проблемами, які найчастіше підіймалися на зустрічах з міським головою в усіх частинах міста.

Безпека у місті

В першу чергу мова йде про безпеку дітей. Ми вже висвітлювали проблему дитячої злочинності та наркоманії в місті тут, окрім того, нещодавно група з неповнолітніх молодиків жорстоко побила та позбавила життя безхатченка. Однак, безпечних умов для дітей не створено навіть на елементарному рівні. Білоцерківці допитувалися в очільника міста, чому ще після минулорічної зими не поновили зебри на пішоходних переходах, а світлофори на дорогах з активним рухом взагалі не працюють чи не передбачені (зокрема, проблема безпечного дорожнього руху актуальна для району школи №15, №23). Діти щодня вимушені на свій страх та ризик переходити проїзджу частину крізь потік автотранспорту. Ситуація абсурдна – бруківка на тротуарах є кепським оберегом від ДТП. 

Те ж стосується і безпеки велосипедного руху, оскільки доріжка на алеї Олександрійського бульвару не облаштована знаками. Геннадій Анатолійович на випади пішоходів та велосипедистів відповів, що «казав Погасію (прим. директор департаменту ЖКГ) заклади на це гроші, а він не послухав». Що ж, відповідь достойна очільника міста – питання зняті.  

Хвилює людей і відсутність запланованого ще у передвиборних обіцянках притулку для собак. Батьки наголошують, - собаки пересуваються містом зграями і дітям страшно ходити. Якщо всі три роки каденції Дикого, притулок все ж майорів на горизонті, а ще пів року тому у міськраді звітували навіть про витрачені на розробку проектної документації кошти, то на цих зустрічах стало зрозуміло – притулку не буде! Чому? Тому що, притулок, за словами мера, проблеми не вирішить, а у ситуації в місті винні жителі сіл, які привозять псів у місто та залишають на вільні хліба. І, хоч, спеціалісти наголошують, що притулок – необхідна ланка для налагодження системи відлову, стерилізації та вакцинації бродячих тварин, меру все ж видніше.

Дуже болючим виявилося для білоцерківців питання незаконних наливайок та закладів, де торгують неліцензованими спиртними напоями. Білоцерківці, які мешкають поблизу таких «точок», наголошують, що незручності, які створюють люди на підпитку співаючи та влаштовуючи бійки в нічний час доби, ніщо, в порівняні з криміногенною ситуацією, яка утворюється у даних місцях. Люди висловлюють побоювання за життя та здоров’я своїх близьких (для вулиці Таращанської, району «Білої вежі», вулиці Турчанінова, та району Вокзальної питання стоїть максимально гостро). Міський голова відповідає: «Це все ДФС ліцензію їм дає, ми безсилі». Чи можна вважати, що функція контролю та «забезпечення безпеки» також входить до обов’язків податківців – не зрозуміло. Однак, точно можна сказати, що така функція фігурує у статуті комунального підприємства «Муніципальна варта», яким так пишається міський голова і до якого регулярно виникає ряд питань. То, може, замість охорони приватних об’єктів займемо муніципальну варту суспільно-корисною справою?

Податок на землю

Ми вже висвітлювали конфуз міської ради з земельним податком. Детально про це можна прочитати тут. В загальному, ситуацію можна звести до наступного – в Україні централізовано відмінили пільги Чорнобильскої зони, які звільняли білоцерківців від сплати податків на землю, а минулого року, коли приймався розмір усіх податків, міська рада на чолі з Геннадієм Диким, не ознайомившись з цифрами, прийняла максимальний розмір земельного податку. Коли цього року людям почали надходити платіжки з чотирьох значними цифрами за власні городи та садки, міська рада прийняла популістське рішення про зменшення податку на землю,  однак, через те, що податкова система не допускає перерахунків розмірів податків заднім числом та визначає конкретні терміни їх прийняття, рішення міської ради не може бути реалізованим податковою.

Люди питали міського голову, чи буде гідне вирішення ситуації з боку влади міста, що робити, коли влада заявляє, що питання вирішене, а податкова надсилає повідомлення про нарахування пені за несплату, чи візьме міська рада на себе хоча б часткове відшкодування коштів, які білоцерківці викладуть з гаманців через «неуважність» можновладців? На ці та інші питання пов’язані із проблемою земельного податку Геннадій Дикий впевнено відповідав – винна ДФС. Однак, здоровий глузд та фахівці з податкового права підказують – ДФС не встановлює розміри податків, а лише збирає їх, тому, коли рішення міської ради про розмір земельного податку, прийняте рік тому, вступило в силу, законна можливість його скорегувати - зникла.

Гаряча вода

Проблема з відсутністю гарячого водопостачання очікувано виявилася одною з найактуальніших для містян. Білоцерківці обурюються: «Кличко у Києві добився, що гаряча вода є, чому таке неможливо повторити в Білій Церкві»?

Тут відповіді міського голови просто вражають своїм різноманіттям. Перший варіант, звісно, що дорого: «Якщо дамо гарячу воду, то лічильники, якими обладнані будинки, нарахують не по 25 грн з кв. метра, а по 35… Вихід один – бойлер, ІТП на будинок».

Однак, нажаль, не усі будинки мають технічні умови для встановлення бойлерів. Окрім того, декілька разів люди скаржилися на те, що після встановлення систем підігріву води у них почала спалахувати проводка, яка у багатьох багатоповерхівках також потребує заміни.

Другий варіант відповіді міського голови на прохання увімкнути гарячу воду більш креативний: «Якщо ми включимо гарячу воду, ви отримаєте платіжки, а через місяць прийдете і скажете: «Виключай». Наша система опалення зроблена так: щоб нам подати гарячу воду 40 градусів, потрібно подати теплоносій з температурою 65 градусів, батареї будуть дуже гарячі, ви повідкриваєте вікна, а лічильники будуть накручувати неймовірні суми». Тобто, задля збереження нас від неймовірної тропічної спеки, гаряче водопостачання слід тримати вимкненим. Виходить, жителям комунальних квартирок, які вже три роки підігрівають воду у каструльках, ще й подякувати слід міському голові.

Транспорт

Велике різноманіття скарг показала тема транспортних перевезень в місті. Маршрути № 3, 17, 18, 25 їздять з великими часовими проміжками та не дотримуються графіку руху. У суботу та неділю не їздять тролейбуси. Після 20.00 автобуси ходять дуже погано, 30-40 хвилин інтервал. Підняття вартості проїзду у «київських» маршрутках. Міський голова відповідає: «Не буде проблем, коли буде муніципальний транспорт». І тут питання, а чому тоді Біла Церква за ініціативи мера перейшла на приватні перевезення? Виходить, лише для того, щоб зняти з себе цю сферу відповідальності і за нагоди сказати: «І я – не я, і хата не моя»? Одним з пунктів транспортної реформи було встановлення валідаторів у громадському транспорті, люди питають – коли? Дикий відповідає: «На автобусних маршрутах приватні перевізники, ми можемо виписувати це у правилах, але диктувати умови, особливо з валідацією, не можемо, тому що це коштує грошей для перевізника. Погодився тільки один перевізник купити і встановити валідатори». Зручна позиція.

Окрім того, білоцерківці скаржилися на повну неповагу водіїв до пасажирів, зокрема, - пільговиків. «Водій бачить пенсіонера і не зупиняється». Мер відповідає: «Проблема в тому, що кращі водії поїхали на роботу до Польщі! На роботу доводиться брати «всякіх», в тому числі таких, які грублять. Записуйте, з’ясовуємо факт – водія звільняємо». Та чи не на перевізника «Транссіті» за минулий рік назбиралося з кількасот скарг від пасажирів – до відповідальності не був притягнутий жоден водій а перевізник знову отримав найпопулярніші маршрути міста.

Серед інших питань, були претензії до роботи ЖКГв та комунальних підприємств, зокрема водоканалу.

ЖКГ, як комунальні підвладні структури, відмовляються брати на себе відповідальність за свої обов’язки. Яскравий та не єдиний приклад одного будинку на Леваневського 32: частину ЛЕД-світильників на сходах встановили, а другу ні; на голову людям з боку будинку падає плитка; ліфт в аварійному стані. Виділення коштів на капремонти будинків, утеплення стін, заміна вікон у під’їздах, занедбаність підвальних приміщень і дахів… «Втрутьтеся і поставте на місце комунальні служби, щоб вони слугували людям, а не своїй кишені» – відповідь у міського голови одна: «Створіть ОСББ та робіть самі».

Дороги та мости

Гострою для жителів Заріччя виявилася потреба об’їзної дороги – люди скаржаться, що по вулицях відкритий двосторонній рух, рухаються важкотонники, тріскаються стіни хат, немає повноцінних тротуарів, тож ходити доводиться проїзною частиною. Міський голова у відповіді лаконічний: «Дякуючи моїм зусиллям почала працювати поліція, яка щоранку контролює рух вантажного транспорту. Жодного рішення виконкому про відкриття руху вантажного транспорту не було. Їздять, тому що порушують». Що робити та чому ніхто не фіксує порушників – не зрозуміло. Але зусилля мера докладені, тож претензій нема. 

Окрім того, на кожній зустрічі звучали питання ремонту мосту на Леваневського, який знаходиться в аварійному стані. Часто підіймалися питання про асфальтування окремих вулиць – немає дороги, ями, стоїть вода після дощу… Відповіді мера знов варіативні – обираємо до душі:

«Погодні умови не дозволяють!» (і не дозволяли увесь рік?)

«У місті 150 км доріг, які взагалі не бачили асфальту, ще 150 км – потребували поточного ремонту, стільки ж – капітального ремонту. Можна зробити усе, але нас обмежує тільки те, що недостатньо фінансів».

«Ми обмежені у фінансових ресурсах, це як ви хочете зробити ремонт в усьому будинку, а вистачає лише на кухню».

Резюмуючи усе сказане, можемо з впевненістю висувати свої претензії до ДФС, жителів прилеглих сіл, до себе особисто, за те що не створили ОСББ, до кого завгодно, але не до пана мера.

І все ніби то добре, але за даними казначейського звіту фактичний обсяг фінансових ресурсів бюджету м.Біла Церква станом на 1 вересня 2018 року склав  1 352 959 622 грн. Невже мільярду з гаком для гарного управлінця недостатньо, щоб «зробити ремонт в усьому будинку, а не лише на кухні»? Невже ми дійсно зводимо кінці з кінцями? Чи варто знову винести на порядок денний питання раціонального використання бюджетних коштів? Минулий рік показав, що більша частина бюджету розвитку була спрямована на благоустрій. Але, якщо почути про те, що говорить місто та на які проблеми вказують білоцерківці, то проблемне поле виходить далеко за межі благоустрою. Бруківка – не панацея від небезпечних пішохідних переходів, наливайок, податкового колапсу, відсутності гарячої води та результатів транспортної реформи. Ми повинні чітко розділяти для себе діяльність мера по вирішенню реальних проблем та по власному піарі на косметичних ремонтах.

Мер відповідає за функціонування усіх служб міста. Міський голова – це, в першу чергу, менеджер, який має контролювати усі важливі процеси. Не варто применшувати сферу його впливу та знімати з нього відповідальність за ті проблеми, які він переадресовує на інших.